14 вересня в усіх класах школи пройшов Єдиний урок патріотизму, присвячений 150-й річниці написання Гімна України "Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля..."
    У вересневі дні далекого 1862 року вперше прозвучала патріотична пісня Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна..." З перших днів існування ця пісня стала символом свободи для свідомих українців і подразником для царських жандармів. Твір був заборонений для виконання, а автор Павло Чубинський був висланий в Архангельську губернію за "вредное влияние на умы простолюдинов". Але Великій пісні не суджено було вмерти! Вона пережила усіх царів та інших правителів, які так її боялися, що будь-що прагнули її заборонити! У 1917-1920 рр. вона поряд з деякими іншими піснями була національним Гімном українців, у 1939 р. вона стала офіційним Гімном Карпатської України. В радянські часи пісня була відкинута, як така, що пробуджує в народі сепаратистські настрої. Її замінили Гімном Павла Тичини "Живи Україно, велика і сильна!" Із здобуттям нашою Вітчизною незалежності у 1991 році постало питання про Державний Гімн України. Після розгляду ряду пропозицій Верховна Рада України 15 січня 1992 року затвердила музичну редакцію пісні "Ще не вмерла Україна..." в якості Державного Гімна України. Положення про Державний Гімн України увійшло до статті 20 Конституції України у 1996 році. Остаточно "Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля..." була закріплена як Державний Гімн України 6 березня 2003 року в Законі "Про Державний Гімн України". Про все це учні школи розповідали на уроках патріотизму. Цього дня Гімн України урочисто лунав у всіх класних кімнатах. Поклавши руку на серце, його з гордістю виконували сотні балівських учнів та їх наставників!
Слава Україні!