Понеділок, 2021-04-12, 8:04 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Балівський ліцей Слобожанської селищної ради

Освітній портал
Меню сайту
Категорії розділу
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Форма входу
Освітні сайти
Корисні сайти

Каталог статей

Головна » Статті » Наші статті

Роздуми директора школи щодо ідеї впровадження освітніх округів та деяких моделей профільного навчання в старших класах сільської школи

В.В. Півнєв, директор комунального закладу

Балівська середня загальноосвітня школа

 

Ідеї  профільного навчання міцно увійшли в життя сучасної української школи. Вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що старша школа повинна бути профільною. За вісім років офіційно задекларованого в Україні переведення школи ІІІ ступеня на профільні рейки у нас змінилося вже дві Концепції профільного навчання. Перша, за якою завершила діяти 11-річна школа,  на цей день залишається вичерпала себе, друга, що була розрахована на 12-річну школу, а пізніше пристосована під "оновлену" 11-річну, нині є базовою. Але уважне дослідження обох концепцій показує, що нічого принципово нового за минулі вісім років у теорію організації профільного навчання та допрофільної підготовки не внесено. Незважаючи на багатий досвід впровадження профільної освіти в нашій країні, на величезну кількість публікацій з цього питання, авторами яких виступили сотні теоретиків і, що найбільш цінно, тисячі практиків сучасної школи, нова Концепція профільної освіти на 96% є копією попередньої, яка сама на 90% копіювала російську Концепцію профільної освіти. Ті ж самі недоречності, ті ж самі теоретичні помилки, нелогічні висновки і твердження, переобтяженість і невизначеність деяких ключових підходів. Знову словесна еквілібристика навколо понять "напрями профілізації” і "профілі”. Практика вже давно довела, що ці два поняття – це одне й те ж саме. Звуження поняття "напрям профілізації” до поняття "профіль” недоречне в загальноосвітній школі, тому що уводить нас від здійснення профільного навчання фактично до початкової професійної підготовки, що не входить в завдання загальноосвітньої школи і суперечить всім основним нормативним актам про середній загальноосвітній навчальний заклад. Вкотре приходиться нагадувати, що профільне навчання і професійна підготовка – це різні речі. Нерозуміння цього факту чиновниками від освіти уводить нас, керівників шкіл, вбік від магістральних шляхів профілізації, які вже давно розроблені і успішно застосовуються в цивілізованих суспільствах.

Майже єдине, що є прогресивним в новій концепції це те, що нарешті вона розглядає профілізацію як один з різновидів диференційованої освіти. Але, як завжди, говорячи "А”,  ми боїмося сказати "Б”. Вводячи профільну диференціацію, боїмося не лише вводити, а навіть говорити про диференціацію рівневу. А, між тим, в європейських країнах, тій же Великій Британії, що, як приклад, часто згадується в Концепції, вже давно дійшли до висновку, що диференціація повинна бути рівнево-профільною. Не можуть (по природі не можуть) всі учні отримувати після школи однакові атестати. Ось чому основна школа повинна стати базовою, а набір в старшу, профільну школу, має здійснюватись на конкурсній основі. Ідея правильна, але для її втілення в життя необхідно здійснити рішучу, справжню реформу системи освіти, а на цей крок не так то легко зважитись.

Отже, керівникам шкіл приходиться здійснювати профільну освіту в своїх школах в умовах існування фактично старої шкільної системи з "пришитою” до неї штучно і, нічим не підкріпленою ні теоретично, ні матеріально, ідеєю профілізації.

Що ж пропонує нам "нова” Концепція? Як і раніше вона виокремлює декілька напрямів профілізації: Суспільно-гуманітарний, філологічний (?), художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний (?). І якщо деякі з них не викликають сумнівів: як от, суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, художньо-естетичний, то технологічний дивує – навіщо загальноосвітній школі ставати "дублером” (ще й далеко не кращим) професійно-технічних училищ і технікумів. Філологічний чомусь відокремлений від суспільно-гуманітарного. Невже філологія, наука про мову, у нас перестала бути гуманітарною дисципліною? А спортивний профіль взагалі крім сміху нічого не викликає. Розумно було б залишити три напрями профілізації і саме за ними складати навчальні плани і програми.

Далі Концепція пропонує нам форми організації профільного навчання: внутрішньошкільні і зовнішні, хоча в нашій науковій педагогіці вже давно сформульований принцип двох підходів до профільного навчання – мережевий і елективний. Справа в тому, що перші дві відображають лише зовнішні ознаки організації профілізації, а другі два відображають глибинну її суть. Основне не в тому, щоб здійснювати профільне навчання в середині навчального закладу чи за його межами, а в тому, як його здійснювати – за мережевим принципом, виходячи з інтересів закладу, чи за елективним, виходячи з інтересів старшокласників і їх батьків.

Розглянемо деякі моделі організації профільного навчання, що пропонуються в Концепції, і спробуємо зважити всі "proetcontra” кожної з них. Після цього зробимо спробу дійти висновку, які ж цих форм найбільш підходять для сільських шкіл взагалі і для шкіл конкретно Дніпропетровського району.

Перша форма, що пропонується до розглядання – це профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах. Тут треба розглянути два варіанти організації профільних класів в старшій школі.

Перший варіант: школа з профільними класами, що готує старших школярів до вступу у конкретні заклади середньої і вищої професійної освіти. До такого типу шкіл можна віднести різноманітні ліцеї, гімназії, колегіуми тощо. Освітній процес в таких закладах будується на основі навчальних планів, що враховують спеціалізацію даних професійних навчальних закладів. Для села в цілому і, для нашого району зокрема, така форма організації профільного навчання не характерна. Як приклад такого закладу можна навести Новопокровську гімназію Солонянського району.

Другий варіант: школа з профільними класами, що забезпечує поглиблене вивчення ряду предметів без орієнтації на конкретний заклад професійної освіти. Освітній процес в подібних навчальних закладах будується на основі типових навчальних планів предметних профілів. Цей варіант організації профільного навчання є наразі найбільш поширеним серед сільських навчальних закладів, в тому числі, і нашого району. Два наведені вище варіанти є формами здійснення мережевого підходу до здійснення профільної освіти.

Розглянемо переваги і недоліки цієї форми організації навчання в старшій школі.

Переваги:

-         зберігається статус школи;

-         зберігається класно-урочна система організації навчального процесу;

-         зберігається спадковість у вивченні профільних предметів (враховуючи напрями допрофільної підготовки в основній школі);

-         відпадає необхідність підвозу дітей;

-         простіше організувати навчальний процес.

Недоліки:

-         недостатність кадрових і матеріальних ресурсів однієї школи;

-         ігнорування або не повне врахування інтересів учнів і їх батьків;

-         неможливість для учнів поміняти профіль в ході навчання;

-         підходить лише для великих шкіл, де є можливість створити хоча б 3 паралельних старших класи.

Друга форма організації навчального процесу в старшій профільній школі – динамічні профільні групи. Ця форма має на увазі не просто внутрішньошкільну, а навіть внутрішньокласну профільну диференціацію. Вона передбачає створення профільних груп в межах одного класу або міжкласних профільних груп і повноцінне навчання старшокласників у відповідності з вибором ними предметів для поглибленого вивчення. Динамічні профільні групи згідно Концепції формуються за бажанням учнів і батьків при умові наявності в них не менше 12 учнів. Динамічні профільні групи доцільно створювати за напрямами профілізації: природничо-математичним, суспільно-гуманітарним. При цьому предмети базової (інваріантної) частини навчального плану вивчаються всім класом, а поглиблено предмети в залежності від напряму профілізації вивчаються в динамічних профільних групах (варіативна частина плану).

Перевагами цієї форми можна вважати наступне:

-         зберігається статус школи;

-         традиційна класно-урочна форма організації навчального процесу доповнюється більш персоналізованими груповими і індивідуальними заняттями;

-         немає необхідності організовувати підвіз дітей;

-         максимально враховуються побажання дітей та їхніх батьків при організації профільних груп;

-         можливість для старшокласників легко змінити профіль в ході навчання.

Недоліки і труднощі:

-         недостатність кадрових і матеріальних ресурсів однієї школи;

-         порівняно невелика кількість годин, відведених на профільне навчання;

-         необхідність суттєвих змін технологічного і методичного характеру в організації навчального процесу.

Третя форма організації профільного навчання на селі є також втіленням мережевого підходу до профілізації. Концепція відносить її до зовнішніх форм. Це освітній округ. У вітчизняній освіті ця форма профілізації бере початок на шкільних просторах Росії і Казахстану під знаком "оптимізації мережі сільських шкіл”. У нас, в Україні, ця форма почала свою "тріумфальну ходу” зі Ставищанського району Київської області і поступово (не без допомоги чиновництва) поширилась по всій державі. Є два варіанти втілення в життя цієї форми профілізації. Перший – моноцентричний освітній округ: базова (опорна) середня багатопрофільна школа з філіями – центр освітнього округу; другий: середні однопрофільні школи в умовах рівноправного партнерства – поліцентричний освітній округ на основі кооперування зусиль.

Перший варіант, моноцентричний освітній округ, передбачає виділення одного, найбільш потужного в кадровому і матеріальному плані середнього закладу, на роль базової (опорної) багатопрофільної школи, що забезпечує організацію профільних класів, введення елективних курсів, організовує доставку (або інтернатне утримання) дітей з навколишніх населених пунктів. Створення опорної школи, яка стає центром освітнього округу, передбачає реорганізацію решти шкіл, що входять до складу цього округу у філії, що дають початкову і базову середню освіту.

Переваги такого варіанту:

-         організаційна простота ( потрібне лише рішення про реорганізацію шкіл);

-         економічність (скорочуються управлінські і фінансові затрати на організацію профільного навчання).

Його недоліки:

-         зміна статусу більшості шкіл, зниження його до рангу початкових і неповних середніх, перетворення їх у філії;

-         труднощі, пов’язані з організацією підвозу і проживання дітей;

-         зниження привабливості сільського соціуму;

-         удар по інфраструктурі більшості сільських громад, що входять до складу освітнього округу;

-         удар по зайнятості і матеріальному становищу учителів шкіл-філій.

Цей варіант є надзвичайно привабливим для освітянських чиновників, адже він є маловитратним, передбачає значне скорочення фінансування сільських шкіл. Також вигідним він є для тієї школи, яка бачить себе опорною і для тієї сільської громади, на території якої буде розміщена опорна школа. Базова школа буде процвітати, а разом з нею процвітатиме і громада. Що ж чекає школи-філії і ті громади, на території яких вони розташовані? Відповідь зрозуміла – повільне вмирання. Хто схоче працювати в неповноцінній школі-філії? Ті, що мріють про душевний спокій і тихе життя! Де будуть зосереджені найкращі викладацькі кадри округу? Правильно – в базовій школі! А хто залишиться у філіях? Нездари? Невдахи? Випадкові люди? Допрацьовуючі своє пенсіонери? Так! І ще раз – так! А як буде з відвідуванням? А що буде, коли шкільні автобуси, які не мають ремонтної бази, почнуть один за одним виходити з ладу? А що буде з дітьми, що вимагають особливої уваги? А чи не поділяться старшокласники в такій школі на "своїх” і "привізних”? На вищу касту і нижчу? Мислячій людині відповідь на ці запитання зрозуміла – буде катастрофа демографічного характеру.

Подібна "оптимізація” у наших сусідів росіян і казахів привела до того, що в Казахстані з 2001 року було закрито 400 сільських шкіл, в Росії – 1500. Тисячі населених пунктів залишилися без шкіл, сотні просто зникли з карти обох країн. Така форма профілізації старшої школи прийнятна лише в тих регіонах держави, де дійсно демографічна ситуація на селі критична, де кількість дітей в школах недостатня для організації нормального навчального процесу. Але для такого району як наш, де переважна більшість сільських громад і шкіл, розташованих на їх територіях, є самодостатніми, експерименти зі створенням опорних шкіл і округів на їх базі ні до чого хорошого не приведуть.

Більш м’яким варіантом шкільного округу є поліцентрична модель, яка об’єднує в собі декілька рівноправних одно-двопрофільних шкіл, що співробітничають між собою на основі кооперування зусиль і ресурсів. Серед шкіл, що увійдуть до складу подібного округу одна може бути природничо-математичного напряму, друга – суспільно-гуманітарного і т. ін. Така форма, на відміну від попередньої, зберігає статус шкіл як середніх, зберігає їх самостійність. Дещо зменшується кількість дітей, що потребують підвозу. Інтегруються ресурси шкіл. Але й ця форма має багато недоліків: зберігаються труднощі в організації підвозу; виникають труднощі щодо синхронності роботи шкіл в окрузі, одночасності проходження матеріалу по профільним дисциплінам; з’являються проблеми у спадковості викладання профільних предметів у старшій школі і допрофільної підготовки в основній школі. Батьки і учні будуть не стільки прагнути отримати освіту за потрібним профілем, скільки вважатимуть за краще навчатися в школі свого села, ніж їздити в сусіднє. До того ж, кожен із самодостатніх керівників закладів, що входять до складу подібного округу, буде намагатися "тягнути ковдру на себе”, що обов’язково приведе до непотрібних в такій справі конфліктів, від яких, врешті-решт, постраждають діти.

Розглянувши суть, позитив і негатив кожної з наведених форм організації профільного навчання на селі, інтерполюючи їх на особливості нашого приміського регіону, враховуючи, що більшість сільських шкіл Дніпропетровського району є одно або двокомплектними, приходимо до висновку, що найбільш оптимальною формою профілізації в наших конкретних умовах є динамічні профільні групи, що створюються в межах одного навчального закладу, який повністю зберігає свій статус і самостійність. У цього варіанту у єдиного з усіх наведених плюсів більше, ніж мінусів. І всі плюси значно вагоміші, ніж мінуси.

Ось чому Балівська школа зупинилася саме на цій формі профільної освіти. Групи для поглибленого вивчення окремих предметів з метою довузівської підготовки старшокласників (для занять за ІІ навчальним стандартом) почали створюватися в нашому закладі ще у 2002 році, коли про профільне навчання в Україні тільки починали говорити, а до виходу Концепції профільної освіти було ще більше року. Вже тоді ми за рахунок варіативної частини навчального плану вводили індивідуальні і групові заняття за авторськими програмами, що включали в себе елементи програм поглибленого вивчення окремих предметів, програм вступних іспитів до вузів Дніпропетровщини. Дотримувалися ми не лише принципу профільної, а й принципу рівневої диференціації. Адже поглиблено вивчати предмети набували право лише учні, які засвоювали державний стандарт не менше як на "9” балів. Результати не примусили себе чекати довго. За декілька років відсоток випускників, що вступали до вузів ІV рівня акредитації виріс з 18% до 60-70%.

Коли побачила світ Концепція профільного навчання, і в 2003 році вийшли перші профільні навчальні плани, у нашої школи не було сумнівів, яку форму профілізації нам обирати, вона в нас була вже готова – це динамічні профільні групи. Спочатку ми їх формували за принципом факультативів і курсів за вибором, де наповнюваність передбачалася не менше 4 учнів. Профільним навчанням ми охоплювали не всіх учнів, а лише тих, хто засвоював державний стандарт на рівні не менше "7” балів. Їм на вибір пропонувалося 3 предмети з 6. Кожен учень обирав предмети для поглибленого вивчення залежно від того, які предмети йому будуть потрібні при вступі до вузу.

Введення у 2008 році обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання примусило нас дещо переглянути підходи до організації профільного навчання. В старших класах нами створено дві динамічні профільні групи, що працюють на міжкласній основі. Профільним навчанням охоплені всі старшокласники, незалежно від рівня їх навчальних досягнень. До складу групи суспільно-гуманітарного напряму входить 14 учнів, до групи природничо-математичного напряму – 16 учнів. Формування груп відбувалося у серпні виключно на підставі заяв учнів, узгоджених з їх батьками. Умовою існування динамічних профільних груп є невід’ємне право кожного учня змінити профіль навчання, перейти з однієї групи до іншої.

Обов’язковою умовою для проведення навчання в динамічних профільних групах є комп’ютерна підтримка процесу викладання і контролю за рівнем навченості старшокласників. Заняття, що проводяться в двох комп’ютерних класах фіксуються в спеціальному журналі. Так за 2010 -2011 навчальний рік в комп’ютерних класах школи було проведено більше 240 уроків з математики, астрономії, хімії, історії, англійської мови, української мови, фізики, біології. Широко використовуються можливості "Internet, мультимедійного комплексу. Близько 40 випускників отримали сертифікати "Інтершколи”. Учителями школи створені і використовуються для профільного навчання електронні посібники з англійської мови, історії, хімії.

Наш колектив вважає, що найоптимальнішою в нинішніх умовах є організація профільного навчання саме в динамічних профільних групах. Тут  воно більш персоналізоване, більш диференційоване, найбільш гуманне, бо максимально враховує побажання учнів і батьків. Ця форма не вимагає додаткових фінансових витрат на підвіз. Вона менш руйнівна для сільських шкіл і сільських громад. Разом з тим, вона більш вимоглива до вчителя, адже до вчителя який працює упівсили, на наступний рік в групу діти можуть і не прийти.

А ось щодо підготовки учителів, що працюють у профільній школі, тут у нас проблеми. В Росії, наприклад, запроваджені спеціальні курси перепідготовки учителя профільної школи в об’ємі 500 годин! А у нас, нажаль, жоден інститут післядипломної освіти не проводить подібних курсів. Шкода! Знову ми у "хвості” прогресу...  Знову будемо щось у когось запозичувати і чекати, коли нам все спустять зверху. Допоки ж ми дріматимемо, поки інші діють?!

Категорія: Наші статті | Додав: alkor (2011-08-09)
Переглядів: 4115 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.5/14
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Наші проекти
Школа для батьків
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Київський час
Погода
Погода в Україні
Офіційні сайти
Новини освіти
Пошук

Copyright MyCorp © 2021
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz