Прийоми організації пізнавальної діяльності учнів

     Пiзнавaльний інтерес учнів, це по-перше, - вибiркова спрямованiсть особистостi, зорiєнтована на пiзнання однiєї або кiлькох навчаль­них галузей, до їх предметного змiсту, а також до процесу дiяльностi. Така спрямованiсть характеризується тенденцiєю заглиб­люватись у суть того, що пiзнається. По-друге, у процесi навчання i виховання учнiв пiзнавальний iнтepec є засобом живого навчан­ня, що цiкавить учнiв як сильний мотив окремих дiй учня i навчан­ня в цiлому, як стiйка риса особистостi школяра, що спонукає до самовдосконалення. І, нарештi, пiзнавальний iнтepec, як i будь-яка риса iндивiду, формується в дiяльностi, причому у взаємодiї з iншими потребами. Таким чином, пiзнавальний iнтepec – це внутрiшнiй мотив, який rрунтуєтъся на природнiй пiзнавальнiй потребi людини.

Джерела формування пізнавальних інтересів учнів

     У психолого-педагогiчнiй лiтературi розрiзняють два джерела формування пiзнавального iнтepecy.

     Перше джерело – це змiст навчального матерiалу. Готуючись до ypоку, необхiдно чiтко уявити, якi знання слiд повiдомити учням насамперед, якi новi поняття розкрити i яким чином їх розвивати. Продумати, що з матерiалу, засвоєного ранiше, необхiдно повтори­ти для глибшого його закрiплення у пам'ятi учнiв. Помiркувати, якими новими вмiннями озброїти учнiв i якi з них вiдпрацювати до перетворення на навички.

     Другим джерелом активiзацii пiзнавальноi дiяльностi i форму­вання iнтepecy є саме процес навчання. Для того, щоб залучити учня до активної дiяльностi, до процесу самостiйного пошуку, слiд ство­рювати спецiальнi навчалънi ситуацii. До таких ситуацiй зарахову­ють, наприклад, ситуацii, у яких учень повинен захищати свою по­зицiю, обстоювати думку, використовуючи набутi ним знання i досвід.

Організація пізнавальної діяльності учнів на окремих етапах уроку

1. Етап перевiрки знань   

     Органiзувати пiзнавальну дiяльнiсть на цьому eтапі означає перевiрити знання бiльшостi учнiв, їхнi вміння застосовувати свої знання для розв'язання нестандартних, творчих завдань. Під час опитування учнів перевірка їхніх знань є необхідним засобом встановлення стосунків спiвробiтництва і зворотного зв'язку.

2. Етап викладення інформацii

     З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на цьому етапі важливим є чiтке формулювання теми, мети i завдань уроку. Учнi повиннi зрозумiти мiсце саме цього уроку в структypi предмета. ­У зв'язку з цим учителю необхiдно продумати пояснения нового матерiалу так, щоб знання, сформованi ранiше, стали базовими для нових. Тому важливо викликати в учнiв подив, дiяти нa їхні почуття та уяву, пробуджувати їхнє мислення, якомога більше підключати до роботи самих учнiв.

3. Етап вироблення вмiнь i навичок у застосуваннi засвоєних знань на практицi для розвитку творчих здiбностей учнiв

     Це один iз найважливіших етапів, оскiльки часто буває так, що учень вивчить теоретичний матеріал, але не вміє застосувати його на практицi. Завдання вчителя на цьому етапi уроку – виробляти в учнiв тaкi вмiння, якi забезпечили б школярам відносно легке здобуття знань. Розрiзняють двi групи таких умінь: умiння, пов’язані з мотивацiєю навчання, та iнтелектуальнi.

     Мовленнєва дiяльнiсть на уроцi

     Навчальний процес побудований на мовленнєвiй діяльності вчителя i учнiв. Вiд розвитку мовленневої дiяльностi залежать культура особистостi, активiзацiя пiзнавальної дiяльностi учнів. Пiзнавальну iнформацiю учень може дiстати i з пiдручникiв, але емоційний виклад iнформацiї у процесi спiлкування може забезпечити лише ­вчитель. Проведенi дослiдження свiдчать, що вчитель на уроці говорить значно бiльше за своїх учнiв (близько 70 % говорить учитель i 20 % - учнi). Тому на уроцi необхiдно створювати ситуацii активного мовлення учнів.

Прийоми керування пізнавальною активністю учнів на певних етапах уроку

      На етапі сприйняття інформації:

- прийом новизни (включення до змісту навчального матеріалу цікавих відомостей, фактів, історичних даних);

- прийом семантизації (збудження інтересу учнів завдяки розкриттю смислового значення слів);

- прийом динамічності (створення установки в учнів на вивчення процесів і явищ у динаміці і розвитку);

- прийом значимості (створення установки в учнів на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, естетичною цінністю).

     На етапі засвоєння знань:

- евристичний прийом (пошук учнями відповідей на важкі питання з допомогою навідних питань вчителя);

- дослідницький прийом (формування висновків учнями на основі проведених спостережень, дослідів, аналізу літератури).

     На етапі відтворення інформації:

- прийом натуралізації (виконання учнями завдань з використанням натуральних об'єктів);

- прийом схематизації (побудова учнями схеми взаємозв'язків між певними об'єктами чи явищами).

П'ять ceкpeтiв встановлення духовних стосунків мiж учителем та учнем

1. Спiлкуйтеся якомога бiльше з учнями, особливо в позауроч­ний час.

2. Пам'ятайте: знання стосунків у колективi (лiдери, учнi з пiдви­щеним авторитетом тощо) обов'язково допоможе на уроках, особ­ливо в екстремальних ситуацiях.

3. Пiзнайте у дiтях себе колишнього і вчіться у дітей! Вiдчувайте дітей, сприймайте їх такими, якими вони є, намагайтеся розумiти їх внутрiшнiй свiт, передбачати поведiнку.

4. Особливо запам'ятайте: духовний контакт - це тaкa сфе­ра, яка легко руйнується, отож постiйно пiдживлюйте її. Дрiбниць у стосунках немає. Iнколи дрiбниця в Ваших очах виглядатиме вагомою обставиною в очах учня чи й класу. Най6iльше зміцненню духовних контактів із учнями сприяють спiльнi iнтереси та по­треби.

5. Дорожіть довiрою дiтей. Це обов'язковий компонент у дiяльностi будь-якої соцiальної групи, яке досягається компетентнiстю, сумлiннiстю i чеснiстю.