Неділя, 2020-04-05, 11:08 PM
Вітаю Вас Гість | RSS

КЗ "Балівська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

Освітній портал
Меню сайту
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Форма входу
Освітні сайти
Корисні сайти

20-30-ті роки ХХ ст.


1917 – 1920 рр. відзначені докорінною ломкою системи освіти, створеної в попередні часи. Відбувався пошук нових форм, які б відповідали характеру і завданням політичних режимів в Україні.

Відомо, що навчальний заклад в нашому селі продовжував функціонувати в період діяльності Української Центральної Ради.

Прихід до влади в Україні більшовиків кардинально змінив становище в освіті. Вони прагнули створити нову школу, метою виховання і освіти якої проголошувалися «розкріпачення трудових мас від духовного рабства, розвиток їх самосвідомості, створення нового покоління людей комуністичного суспільства з психологією колективізму, з твердою волею, суспільно необхідною кваліфікацією, матеріалістичним світоглядом». В 1920 році в Україні створюється єдина загальноосвітня трудова семирічна школа, що мала два ступені: 1 – 4 класи та 5 – 7 класи. Кількість дітей, що сіли за парти зросла. Тому в нашому селі паралельно працювали дві початкові школи: одна – в приміщенні колишнього земського початкового училища, а інша в приміщенні церковно-парафіяльної школи.

Житель села Погорілий Герасим Микитович згадував: «Я пішов до школи в 1921 році. Вона знаходилася на тому місці, де нині стоїть пам’ятник В.І. Леніну. Палива для опалення та керосину для освітлення не вистачало. Тоді місцева влада зобов’язала батьків учнів завозити в школу солому. За спеціально складеним графіком батьки приходили до школи на восьму годину ранку і протоплювали в школі. Моєю вчителькою була Єфименко (Смірнська) Олександра Василівна. Підручник, по якому ми навчалися, називався «Сеятель». Зошитів не було і учні писали на газетах, журналах «Нева». Ні чорнила, ні олівців учні не мали. Нам їх замінювали сік бузини або буряка. Одяг учнів був простим, полотняним. Тільки дехто з дітей був обутий в чоботи або ботинки».

Для боротьби з масовою неграмотністю була створена  школа колгоспної молоді (ШКМ). Це був лікнеп для неписьменних. Школу відвідували здебільшого  молоді хлопці та дівчата, а також чоловіки. Жінок до ШКМ ходило небагато, бо сім’ї були багатодітними і саме на жіночих плечах лежала тяжка робота по домашньому господарству. Школа колгоспної молоді працювала у вечірній час і заняття проводили вчителі.  Для навчання використовували підручник, який називався «До світла».

25 липня 1930 року ЦК ВКП(б) прийняв постанову «Про загальне обов’язкове навчання». Цією постановою було започатковане обов’язкове чотирикласне навчання і тому кількість дітей, що ходили до школи зросла.

Діти сіл Попово-Балівка та Миколаївка – 2 (нині с. Партизанське) після закінчення початкової школи при бажанні могли продовжувати навчання в Єлизаветівській семирічній або Обухівській десятилітній школах.

В 1934 році в нашому селі початкова школа одержала статус семирічної і вперше відкрила двері для п’ятикласників. До неї ходили і діти із с. Миколаївка – 2. Навчалися учні середніх класів у другу зміну і заняття розпочиналися о 13.00. Підручників було мало і їх необхідно було купляти. Зошитів також не вистачало, а тому часто їх виготовляли із обгортувального паперу. Чорнило було зроблене із хімічних олівців або сажі.

Недалеко від школи знаходилася шкільна майстерня. Це була хата розкуркуленої родини Прудких. В селі її називали «Білівською хатою». Звичайно, ніяких станків там не було. Інструмент діти та вчитель приносили із дому.

В школі діяла піонерська організація. Піонерські загони об’єднувалися в шкільну дружину. Кожен загін складався з ланок. Піонерськими вожатими в 30-і роки були Машура Василь Антонович та Таран Дарія Ільківна.

Посаду директора школи в 30-і роки обіймав Нежумиря Сергій Юхимович, крім того він викладав російську мову та літературу.

Вчителями працювали:

Кирейко Іван Костянтинович – вчитель початкових класів, працював у Миколаївській початковій школі;


Єфименко (Смірнська) Олександра Василівна – вчитель початкових класів (на фото);

Савєльєва Поліна Тимофіївна – вчитель математики;

Нежумиря Марія Павлівна – вчитель української літератури, української та іноземної мов;

Ісаєнко Андрій Порфирович – вчитель історії;

Черниш Микола Іванович – вчитель природознавства та фізкультури. Він загинув у роки Великої Вітчизняної війни;

Борщова Софія Іванівна – вчитель природознавства;

Вчителі багато працювали над ліквідацією неграмотності в селі, організовували лекції, концерти. Учні, що тяглися до знань, по закінченню семирічної школи далі навчалися в Обухівській або Петриківській середніх школах.  У 1941 р. 10-й клас Петриківської середньої школи закінчили члени підпільної організації «Винищувачі» Віктор Нежумиря, Олексій Бондар, Микола Павленко, Гаврило Павленко.

 

 

 

 

Наші проекти
Школа для батьків
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Київський час
Погода
Погода в Україні
Офіційні сайти
Новини освіти
Пошук

Copyright MyCorp © 2020
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz